До уваги! Про закінчення 2023/2024 навчального року
Інформація за посиланням:
https://mon.gov.ua/ua/news/shodo-zakinchennya-20232024-navchalnogo-roku
До уваги осіб, відповідальних за проведення національного мультипредметного тесту, МОН затвердило перелік предметів і строки проведення основної та додаткової сесій
Національний мультипредметний тест (НМТ) проводитимуть з 14 травня до 19 липня 2024 року. Це передбачено наказом МОН № 1581, який був підписаний 29 грудня 2023 року.
Інформація за посиланням:
https://mon.gov.ua/ua/news/nmt2024-perelik-predmetiv-i-stroki-provedennya
Наказ № 1581 від 29.12.2023 р. Деякі питання проведення у 2024 році національного мультипредметного тесту за посиланням:
https://drive.google.com/file/d/1SLsrwSmjGzxLtbaWakPkeJiseCx3FhKo/view?usp=sharing
Відбувся XIV Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка. Вітаємо переможницю Гудим Дар’ю Дмитрівну!
Заклади професійної (професійно-технічної) освіти м. Києва готуються до проведення Шевченківських днів з нагоди 210-ої річниці від дня народження Кобзаря
Про здійснення організаційно-методичних заходів в рамках реалізації Стратегії розвитку читання на 2023-2032 роки “Читання, як життєва стратегія”
https://drive.google.com/file/d/1la1l7dUUA9Ui06Ypm-rHNrqLNfLnMezL/view?usp=drive_link
Всеукраїнський конкурс «Учитель року – 2022»
Викладачі загальноосвітніх предметів закладів професійної (професійно-технічної) освіти м. Києва щорічно беруть участь у всеукраїнському конкурсі «Учитель року».
«Учитель року – 2022» брали участь 6 викладачів номінації «Біологія» та 2 викладачі – номінації «Інформатика».
Приємно відзначити, що викладач інформатики Державного навчального закладу «Київський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою» Кириченко Василь Сергійович успішно пройшов ІІ (міський) етап конкурсу та посів IV місце серед шести найкращих.
ХІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка
24 січня 2022 року відбувся ІІ (міський) етап ХІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка. У конкурсі брали участь 863 учні ЗЗСО (5-11 класи), 30 учнів закладів професійно-технічної освіти, 12 студентів ЗВО І-ІІ рівнів акредитації, 25 студентів ЗВО ІІІ-ІV рівнів акредитації та 11 курсантів ЗВО.
Вітаємо переможців ІІ (міського) етапу ХІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка!
XXII Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика
Пройшов ІІІ етап конкурсу, в якому визначились переможці закладів професійної (професійно-технічної) освіти м. Києва:
Смаглюк Антоніна та Карабанчук Артем – учні Державного навчального закладу «Київський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою» та Кириченко Ольга – учениця Київського вищого професійного училища будівництва і дизайну.
26 лютого 2022 року відбудеться IV (підсумковий) етап конкурсу.
Бажаємо успіхів та перемоги учасникам!
ГРАФІК проведення ІІІ (міського) етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів у 2021/2022 навчальному році
| № | Дата, день проведення олімпіади | Навчальні предмети | Початок олімпіади | Класи |
| 1. | 23 січня (неділя) | Математика (І тур) | 10.00 | 8-11 |
| 2. | 29 січня (субота) | Фізика | 10.00 | 8-11 |
| 3. | 30 січня (неділя) | Математика (ІІ тур) | 10.00 | 7-11 |
| 4. | 03 лютого (четвер) | Біологія | 17.00 | 10-11 |
| 5. | 05 лютого (субота) | Інформатика (І тур) | 10.00 | 8-11 |
| 6. | 06 лютого (неділя) | Інформатика (ІІ тур) | 10.00 | 8-11 |
| 7. | 06 лютого (неділя) | Англійська мова | 15.00 | 10-11 |
| 8. | 8 лютого (вівторок) | Географія | 17.00 | 10-11 |
| 9. | 13 лютого (неділя) | Хімія | 13.00 | 10-11 |
| 10. | 19 лютого (субота) | Українська мова та література | 11.00 12.00 | 9-10 11 |
| 11. | 20 лютого (неділя) | Історія | 11.00 | 10-11 |
Що буде у тесті?
Мультипредметний тест триватиме 120 хвилин і складатиметься з трьох дисциплін: української мови, математики та історії України.
Вибір саме цих предметів міністр освіти пояснив так. Українська мова та математика – це обов’язкові предмети державної підсумкової атестації, а історія України є принципово важливою під час війни.
Кожен блок тесту матиме 20 питань, таким чином, абітурієнтам треба буде виконати 60 завдань за 120 хвилин.
Завдання кожного блоку тесту відповідатимуть чинній програмі ЗНО з української мови, математики й історії України відповідно.
Результат (кількість набраних балів) абітурієнти дізнаються одразу після завершення тесту.
Пізніше результат кожного блоку переведуть у шкалу 100-200 балів. Для отримання результату за цією шкалою, достатньо буде набрати хоча б один тестовий бал.
Український центр оцінювання якості освіти вже оприлюднив демонстраційний варіант мультипредметного тесту.
АВТОР ФОТО,МОН
Українська мова без літератури
Блок завдань з української мови охоплює теми, передбачені програмою шкільного курсу. Питань з літератури цього року не буде.
Завдання з мовознавства відповідатимуть змісту тестів ЗНО минулих років, але менше уваги приділятиметься розділам “Стилістика” та “Розвиток мовлення”.
Усього у блоці з української мови буде 20 завдань:
15 завдань із вибором однієї правильної відповіді з 4 або 5 варіантів;
5 завдань на встановлення відповідності.
Завдань з наданням письмової розгорнутої чи короткої відповідей не буде.
Оцінювання завдань з української мови відбудеться за схемою нарахування балів ЗНО. 1 тестовий бал – за кожну правильну відповідь та за кожну правильно визначену логічну пару.
За виконання завдань блоку НМТ з української мови можна отримати від 0 до 35 балів.
Якими будуть завдання з математики?
Завдання з математики охоплюють всі теми з алгебри й геометрії за програмою шкільного курсу.
Блок математики матиме 20 завдань:
14 завдань із вибором однієї правильної відповіді з п’яти запропонованих варіантів;
4 завдання на встановлення відповідності;
2 завдання відкритої форми з короткою відповіддю.
Завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю не буде. Бали нараховуватимуть: по 1 балу – за кожну правильну відповідь, за кожну правильно визначену логічну пару та по 2 бали за кожну правильну коротку відповідь.
Загалом за математичний блок мультитесту можна отримати від 0 до 30 балів.
Під час тесту можна користуватися надрукованими довідковими матеріалами та чернеткою.
Історія України скорочено
Завдання цього блоку відповідатимуть програмі ЗНО з історії України, але охоплюватимуть період лише з 1914 року до початку ХХІ століття. Ці теми були складниками ДПА.
Усього в тесті з історії України буде 20 завдань:
15 – із вибором однієї правильної відповіді з чотирьох варіантів;
5 завдань – на встановлення відповідності. Бали нараховуватимуть: по 1 тестовому балу за кожну правильну відповідь у першій частині та по 1 тестовому балу за кожну правильно визначену логічну пару. Разом за цей блок завдань можна набрати максимум 35 балів.
Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»
| Про забезпечення функціонування української мови як державної | |
| Закон України | |
| Загальна інформація | |
| Номер: | 2704-VIII |
| Попередній закон: | Про засади державної мовної політики |
| Дати | |
| Поданий на розгляд: | 9 червня 2017 |
| Прийнятий: | 25 квітня 2019 |
| Діє/діяв з: | 16 липня 2019 |
| Статус: Чинний |
Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» — закон, ухвалений Верховною Радою України 25 квітня 2019 року.
Важливі положення нового мовного закону
Державний статус української мови є невіддільним елементом конституційного ладу України як унітарної держави (ст. 1, ч. 3).
- Українська мова як єдина державна мова виконує функції мови міжетнічного спілкування, є гарантією захисту прав людини для кожного українського громадянина незалежно від його етнічного походження, а також є фактором єдності і національної безпеки України (ст. 1, ч. 8).
- Дія цього Закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів (ст. 2, ч. 2). Однак, поняття «приватне спілкування» є дуже розмитим і закон не конкретизує рамки поширення даного терміну. Наприклад, якщо особи спілкуються іншою мовою в кав’ярні, на весіллі чи на вулиці між собою — це можливо тлумачити як і приватне, так і публічне спілкування, бо в такому випадку це здійснюється у присутності декількох осіб або невизначеного кола осіб. Закон не встановлює захист права на захист української мови і під час приватного спілкування, а також не встановлює санкції за вимогу вживати іншу мову від співрозмовника у приватному спілкуванні. Наприклад, у Латвії, де існує аналогічний закон про державну мову, є положення, за яким громадяни повинні між собою у присутності інших осіб вживати виключно державну мову, перш за все це стосується працівників сфери послуг у присутності клієнта.[джерело?] Також громадянам на робочих місцях у підприємствах усіх форм власності згідно з законом потрібно навіть у приватних стосунках вживати виключно державну мову.[джерело?] В Естонії, наприклад, за незнання державної мови громадяни повинні сплатити штраф 70 євро. А особа, яка у приватному житті зазнає порушення прав на державну мову, має право на компенсацію. Проте у приватному житті для того, щоб довести факт порушення мовного законодавства, необхідно не менш ніж три свідки, які володіють державною мовою та є громадянами Естонії. У Китайській Народній Республіці невживання китайської мови карається штрафом від 400 до 800 юанів або арештом від 10 до 20 діб. Такі випадки час від часу трапляються у Синцзянь-Уйгурському автономному районі, де уйгурська меншина майже не володіє державною мовою. Китайський закон встановлює обов’язок кожного китайця навіть у приватній сфері вживати китайську, при цьому діалект той чи інший, не має значення. Відсутність поширення закону щодо приватної сфери життя, на думку авторів, гальмує розвиток української мови як національної мови українців та не прискорює українізацію суспільства. Закон також не встановлює та не регламентує порядок застосування мов здійснення релігійних обрядів, проте у світовій історії існували закони, що регламентують мову релігії. Наприклад, у Лівійській Арабській Джамахірії за часів правління Муаммара Аль-Каддафі уся релігійна література мала видаватися винятково арабською мовою та усі сфери приватного життя та релігійні обряди, за умови державної ролі ісламу, також мали бути арабізовані. Попри це, корінні меншини (туареги та інші племінні або кочові народи) звільнялися від такого обов’язку.
- Держава організовує безкоштовні курси української мови для дорослих та забезпечує можливість вільно опанувати державну мову громадянам України, які не мали такої змоги (ст. 6, част. 3).
- Статті 9, 10 та 11 визначають надзвичайно широке коло осіб, для яких володіння державною мовою є обов’язковим; вимоги до рівня володіння ними державною мовою і самі рівні.
- Ніхто не може бути змушений використовувати під час перебування на роботі та виконання обов’язків за трудовим договором іншу мову, ніж українська (ст. 20, ч. 1). Забороняється вимагати знання іншої мови, крім державної під час вступу на роботу.
- Друковані ЗМІ можуть видаватися іншими, ніж державна, мовами за умови, що одночасно з відповідним накладом видання іноземною мовою видається тираж цього видання державною мовою (ст. 25, ч. 1).
- У кожному місці розповсюдження друкованих ЗМІ, друковані ЗМІ державною мовою мають становити не менше 50 відсотків назв друкованих ЗМІ, що розповсюджуються в цьому місці (ст. 25, ч. 4).
- Норми статті 25 не поширюються, зокрема, на видання мовами корінних народів, у тому числі кримськотатарською мовою і на такі видання, як «Kyiv Post», що видається англійською мовою та призначено для іншомовних читачів, які ще не опанували державну мову.
- Видавець, внесений до Державного реєстру видавців, виробників і розповсюджувачів видавничої продукції, зобов’язаний видавати державною мовою не менше 50 відсотків усіх виданих ним упродовж відповідного календарного року назв книжкових видань (ст. 26, ч. 1).
- Частка книжкових видань державною мовою у загальній кількості назв книжкових видань, наявних у продажу в кожній книгарні або іншому закладі, що здійснює книгорозповсюдження, має становити не менше 50 відсотків (ст. 26, ч. 2).
- Новими статтями або з оновленими підходами є ст. 27 «Державна мова у сфері користувацьких інтерфейсів комп’ютерних програм та вебсайтів», ст. 28 «Державна мова у сфері інформації для загального ознайомлення», ст. 29 «Державна мова у сфері публічних заходів».
- Надзвичайно важливою є ст. 30 «Державна мова у сфері обслуговування споживачів», якою є українська мова. На прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін (част. 3). Це означає, що перше звернення працівника сфери обслуговування повинне звучати українською, а в разі прохання клієнта він має право, але не зобов’язаний при цьому перейти на іншу мову, і це не буде порушенням у разі якщо перейде. Бо головне — забезпечити поширення державної мови у всіх публічних сферах життя і забезпечити конституційне право громадян одержати послуги українською мовою. У будь-якій іншій державі світу українець також має повне право вимагати такого обслуговування, якщо особа володіє або розуміє державну мову. Для цього спочатку бажано поцікавитися, чи володіє українською мовою особа, до якої громадянин звертається.
Тому в законі передбачено норми про порядок накладення штрафів на суб’єктів господарювання за порушення закону щодо застосування державної мови у сфері обслуговування споживачів.
Положення «Мова, прийнятна для сторін» за тим самим принципом використовується і в інших сферах, зокрема, в охороні здоров’я і транспорті.
Окремий розділ закону присвячений не лише Національній комісії зі стандартів державної мови, але й Уповноваженому із захисту державної мови.
Закон також згідно зі ст. 12 Конституції України, яка наголошує на тому, що Україна дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави, надає можливість здійснювати заходи щодо опанування державної мови представниками української діаспори, а також встановлює обов’язок володіння державною мовою особи, яка претендує на отримання Посвідчення закордонного українця. Закон у цілому набирає чинності через 2 місяці після публікації, а низка окремих норм відтерміновуються на 6 місяців, 2 роки, 3 роки і навіть на понад 10 років — як, наприклад: «Мовою зовнішнього незалежного оцінювання за результатами здобуття повної середньої освіти та вступних випробувань є державна мова, крім зовнішнього незалежного оцінювання з іноземних мов» (набирає чинності з 1 січня 2030 року).[5]